Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Табаченко О$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 8
Представлено документи з 1 до 8
|
1. |
Кравчун П. Г. Рівень обестатину у хворих на артеріальну гіпертензію та цукровий діабет 2 типу в залежності від наявності ожиріння [Електронний ресурс] / П. Г. Кравчун, О. С. Табаченко // Вісник проблем біології і медицини. - 2015. - Вип. 2(1). - С. 144-147. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2015_2(1)__31
| 2. |
Кравчун П. Г. Ефекти Апеліну-12 та Обестатину на розвиток гіпертрофії лівого шлуночка у хворих з артеріальною гіпертензію в залежності від тривалості цукрового діабету 2 типу [Електронний ресурс] / П. Г. Кравчун, О. С. Табаченко // Світ медицини та біології. - 2015. - № 2. - С. 47-50. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/S_med_2015_2_12
| 3. |
Табаченко О. С. Апелін-12 та обестатин у хворих на артеріальну гіпертензію та цукровий діабет 2-го типу залежно від рівня артеріального тиску [Електронний ресурс] / О. С. Табаченко // Буковинський медичний вісник. - 2015. - Т. 19, № 3. - С. 175-177. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2015_19_3_45 У дослідженні обстежено 75 пацієнтів із поєднанням артеріальної гіпертензії (АГ) та цукрового діабету 2-го типу (ЦД2) (середній вік 60,03 +- 1,17). До контрольної групи увійшли 30 практично здорових осіб. Пацієнтів було розподілено згідно зі ступенем тяжкості АГ. Проаналізовано ефекти апеліну-12 та обестатину у хворих на ЦД2 та АГ на артеріальний тиск залежно від ступеня тяжкості АГ. Наявність поєднаного перебігу АГ та ЦД2 асоціюється з гіперапелінемією і депресією обестатину у порівнянні зі здоровими особами контрольної групи. Коморбідність АГ та ЦД2 супроводжується невідповідністю між ступенем виразності змін апеліну-12 і обестатину та рівнем артеріального тиску, результатом чого є розвиток АГ різного ступеня тяжкості.
| 4. |
Табаченко О. С. Взаємозв’язок рiвня апелiну-12 i типiв ремоделювання лiвого шлуночка у хворих з артерiальною гiпертензiєю та цукровим дiабетом 2 типу [Електронний ресурс] / О. С. Табаченко // Проблеми ендокринної патології. - 2015. - № 3. - С. 53-58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pep_2015_3_9
| 5. |
Табаченко О. Дислокація частин та з’єднань 2-ої повітряної армії восени 1943 р. на Полтавщині [Електронний ресурс] / О. Табаченко // Краєзнавство. - 2013. - № 3. - С. 133-141. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kraeznavstvo_2013_3_20
| 6. |
Табаченко О. С. Вплив антигiпертензивної терапiї на кардiогемодинамiчнi, метаболiчнi параметри, рiвнi апелiну-12 i обестатину у хворих з артерiальною гiпертензiєю та цукровим дiабетом 2 типу [Електронний ресурс] / О. С. Табаченко, П Г. Крачун, Н. Г. Риндiна // Проблеми ендокринної патології. - 2017. - № 1. - С. 25-32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pep_2017_1_5
| 7. |
Риндіна Н. Г. Динаміка кардіогемодинамічних показників, профібротичного маркера й параметрів ліпідограми у хворих з хронічною серцевою недостатністю при ішемічній хворобі серця й цукровому діабеті 2 типу на тлі лікування блокаторами ?-адренорецепторів [Електронний ресурс] / Н. Г. Риндіна, П. Г. Кравчун, А. В. Наріжна, М. І. Кожин, О. С. Табаченко // Український журнал медицини, біології та спорту. - 2019. - Т. 4, № 4. - С. 130-135. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ujmbs_2019_4_4_22
| 8. |
Боровик К. М. Ефекти подвійної антитромбоцитарної терапії щодо виникнення повторних серцево-судинних катастроф після перенесеного інфаркту міокарда у хворих із ожирінням [Електронний ресурс] / К. М. Боровик, Н. Г. Риндіна, П. Г. Кравчун, О. С. Табаченко, О. С. Єрмак, М. Г. Романюк // Львівський клінічний вісник. - 2019. - № 1. - С. 34-38. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/lkv_2019_1_8 Гострий інфаркт міокарда (ГІМ) з елевацією сегмента ST (STEMI) досі є основною причиною смертності та інвалідизації працездатного населення. Незалежно від проведення первинного черезшкірного вінцевого втручання або тромболізису, подвійне антитромбоцитарне лікування (ПАЛ) є найкращою терапевтичною стратегією і полягає у застосуванні комбінації ацетилсаліцилової кислоти (АСК) та інгібітора P2Y12-рецепторів. Мета дослідження - проаналізувати частоту виникнення повторних серцево-судинних подій у хворих із ожирінням після перенесеного ІМ впродовж 6-місячного терміну спостереження залежно від комбінації тикагрелору або клопідогрелю з ацетилсаліциловою кислотою у складі подвійного антитромбоцитарного лікування. У дослідженні брали участь 75 хворих на STEMI та супутнє ожиріння. Хворих було розподілено на 2 групи: перша - 31 особа, які одержували комбінацію АСК + тикагрелор, друга - 44, яких лікували комбінацією АСК + клопідогрель у складі ПАЛ. Для стратифікації ризику шпитальної і 6-місячної летальності застосовували шкалу GRACE. Контроль наявності повторних кардіоваскулярних подій здійснювали через 6 міс. Під час спостереження за хворими після перенесеного ІМ із супутнім ожирінням упродовж шести місяців у 28 (37,56 %), що входили до групи високого ризику за GRACE (>> 118 балів), фіксували по вторний ІМ та/або нестабільну стенокардію. У групі хворих, які одержували ПАЛ у комбінації АСК із тикагрелором у 11 (14,76 %) фіксували повторний ІМ та/або нестабільну стенокардію, тоді як у групі хворих, що одержували ПАЛ у комбінації АСК з клопідогрелем, повторні серцево-судинні катастрофи виявлено у 17 (22,8 %). Висновки: більшість хворих (69,30 %) із ожирінням після перенесеного ІМ увійшли до групи високого ризику 6-місячної летальності за шкалою GRACE. У 37,56 % хворих на ГІМ з елевацією сегмента ST і супутнім ожирінням виникала повторна вінцева подія у вигляді ІМ або нестабільної стенокардії за наявності високих балів за шкалою GRACE. Когорті хворих з ожирінням після перенесеного ІМ, що увійшли до групи високого ризику за шкалою 6-місячної летальності, доцільно проводити лікування з залученням комбінації ацетилсаліцилової кислоти й тикагрелору із огляду на виразне зменшення ризику виникнення повторних серцево-судинних катастроф у порівнянні з комбінацією ацетилсаліцилової кислоти і клопідогрелю (p << 0,05).
|
|
|